БЛАКИТНІ ОРХІДЕЇ ТА ОРАНЖЕВІ ДЖУНГЛІ: ЕКЗОТИЧНИЙ ПРОСТІР МАРСУ І ВЕНЕРИ В УКРАЇНСЬКІЙ ФАНТАСТИЦІ ХХ СТОЛІТТЯ

Анотація

У статті розглядається жанр подорожей до далеких планет в українській науковій фантастиці ХХ століття на матеріалі роману Володимира Владка “Аргонавти Всесвіту” та повісті Мирослава Капія “Країна блакитних орхідей”. Обидва автори ­зображують авантюрні космічні подорожі до планет Сонячної системи на модерних зорельотах, збудованих завдяки науково-технічному прогресу, презентують героїчні типи астронавтів, одержимих підкоренням Всесвіту, малюють пластичні й барвисті фантастичні світи Марсу і Венери, зі специфічними ландшафтами, незвичайною флорою і фауною, а також вплітають у розповіді античні міфи: про аргонавтів у романі Владка і про атлантів у повісті Капія. Важливу роль у кожному з творів відіграє образ чужопланетного простору, що його має дослідити земна експедиція. Змальовуючи планети Сонячної системи, українські письменники спираються на тодішні наукові знання до епохи дослідження космосу автоматичними міжпланетними станціями, використовують праці Джованні Ск’япареллі, Персіваля Лоувелла, Миколи Риніна. Наукові гіпотези доповнені у творах авантюрними мотивами та образами екзотичних, диких флори і фауни, монстрів, які втілюють фобії землян. У романі Владка розгортається сюжет колонізації Венери радянськими астронавтами, підкорення планети заради використання її ресурсів. У повісті Капія міжнародна експедиція до Марсу є результатом розквіту науки в мирному ХХІ столітті, самостійна Україна опиняється в центрі космічних подій. В обох творах далека планета зображується як проєкція минулого Землі: мезозойської ери в “Аргонавтах Всесвіту” та цивілізації Атлантиди в “Країні блакитних орхідей”.