ЕВФЕМІЗМИ ТА ДИСФЕМІЗМИ В ХУДОЖНЬОМУ ТЕКСТІ (НА МАТЕРІАЛІ РОМАНІВ ЕЛІЗАБЕТ ҐІЛБЕРТ «МІСТО ДІВЧАТ» І «ПРИРОДА ВСІХ РЕЧЕЙ»)
Ключові слова:
евфемізм, дисфемізм, лінгвістична прагматика, компаративний аналіз, мовленнєвий акт, прагматичні принципи спілкування, імплікатураАнотація
Евфемізми та дисфемізми є вторинними номінаціями з особливим прагматичним й емоційно-експресивним потенціалом. Такі їхні риси утверджують важливість їх розгляду в межах прагмалінгвістичного аспекту, адже традиційний погляд на вторинні найменування унеможливлює врахування всіх функційних особливостей. Для аналізу обрано оригінальний і перекладний варіанти романів відомої американської авторки Е. Ґілберт – «Місто дівчат» і «Природа всіх речей». Специфіка обраних творів характеризується частотним використанням лексики, повʼязаної з тілесністю, сексом, смертю, тобто тем, які часто табуюються. Це є визначальним у доборі мовленнєвих засобів, адже є певна кореляція між існуванням табу та використанням евфемізмів і дисфемізмів. Проаналізовано номінації як в оригінальних текстах, так і в перекладних із метою простежити відповідність чи невідповідність в емоційно-експресивному забарвленні вторинних номінацій в мові оригіналу та мові перекладу.
Прагмалінгвістичний аналіз мовних явищ передбачає залучення різних підходів, виокремлених у межах лінгвістичної прагматики. У дослідженні ми спиралися на концепцію мовленнєвих актів Дж. Остіна, адже, на наш погляд, найбільш доцільно кваліфікувати евфемізми та дисфемізми як мовленнєві акти, адже вони послідовно демонструють наявність уже класичної для теорії структури – локутивний, іллокутивний і перлокутивний акти. Також варто зауважити, що у контексті евфемізації ключовим є принцип кооперації П. Грайса, адже порушення його максим впливає на творення нових номінацій. У контексті дисфемізації важливим є принцип ввічливості Дж. Ліча.
