ТОПОС ДОМУ В ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ
Ключові слова:
топос дому, Григорій Сковорода, текст, контекст, інтерпретація, образ, символАнотація
Стаття присвячена аналізу інтерпретації топосу дому у творах Григорія Сковороди. Об’єктом дослідження є трактати, поезії і листи письменника. Наголошено, що дім у розумінні філософа – це полісемантичне поняття, що поєднує реальну та ідеальну складові.
Висвітлено реалістичну візію топосу дому, репрезентовану в епістолярії автора. Виокремлено знакові домінанти, які її формують. Зазначено, що у творах Г. Сковороди немає описів інтер’єру приміщень, адже дім для митця – це не конкретний географічний локус, а універсальне поняття, яке втілює культурно-філософську та духовно-аксіологічну семантику. Проаналізовано, що в текстах письменника просторову візію дому репрезентують п’ять основних складових: мала оселя (келія), Біблія, самота, спокій, природа.
Наголошено, що в художніх творах автора дім – це передусім ідеальне поняття, образ-символ, що служить для реалізації світоглядних ідей, передусім ідеї самопізнання. Для Г. Сковороди дім – це сама людина, її душа, серце. У цьому розумінні топос дому корелює з топосом храму. Дім – це також сад (простір миру і гармонії), а ще Біблія (основа ціннісного світу). Для окреслення символічної семантики топосу дому письменник часто вживає біблійні алюзії, однак творчо їх інтерпретує.
Підсумовано, що дім в розумінні Г. Сковороди – це не лише оселя, а широке поняття, що поєднує реальну та ідеальну складові, просторовий образ та його символічні конотації.
