СВІТ ГЕОГРАФІЧНИХ КООРДИНАТ-СИМВОЛІВ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ: МАРИНІСТИКА

Анотація

У статті досліджується питання проникнення мариністичних назв у стилістичне поле творів Григорія Сковороди. Аналізується ставлення філософа до науки, до поширення нових знань. Простежено його оцінку важливості знань з географії на тлі основоположного принципу філософської системи мислителя – самопізнання. Власне життя Сковорода розглядав і оцінював як мандрівку. Мандри дорогами України та Європи стали важливим чинником становлення його як особистості, вплинули на формування його світогляду й вироблення власної системи розуміння сенсу буття. Встановлено, що знання про Землю як географічний об’єкт перебували у філософа на високому рівні. Відзначено, що різноманітні країни, міста, моря, гори, пустелі він уміло вписував у власну культурно-історичну мапу світу. Сковорода завжди був відкритим до знань, зокрема, цікавився географічними відкриттями, мав власну думку щодо лідерства європейців у цій царині. Хоча сам філософ ніколи не перетинав моря, образи моря, берега, шторму, корабля, затишних гаваней і островів були у нього серед найулюбленіших. Встановлено, що Сковорода згадує у своїх творах п’ять морів. Ці згадки містяться у віршах, філософських діалогах і трактатах, епістолярії. У статті проаналізовано кожну цитату з мариністичними назвами. Зроблено висновок, що для розгортання філософських ідей мислителя Чорне, Червоне, Адріатичне та інші моря мали вагу не тільки і не стільки як географічні назви, а, перш за все, як символи-носії певних сенсів. Моря як частину земного світу, як складову безсмертної природи християнський філософ-богослов Сковорода цілеспрямовано вписує у вищий для нього світ – вічний світ Божий.