ОНІМНИЙ ПРОСТІР РОМАНУ ЕРІХА МАРІЇ РЕМАРКА “IM WESTEN NICHTS NEUES”
Ключові слова:
власне ім’я, поетонім, онімний простір, художній текст, функція, ядро – периферія, образністьАнотація
У статті виявлено специфіку онімного простору роману Еріха Марії Ремарка “Im Westen nichts Neues” (“На західному фронті без змін”) та схарактеризовано власні імена як значущі елементи образності художнього тексту й елементи індивідуально-авторської картини світу. Розкриття семантико-стилістичної специфіки власних імен, виявлення функційного навантаження поетонімів різних розрядів, домінантних антопонімних формул та ін. сприяє художній інтерпретації “Im Westen nichts Neues” як антивоєнного роману.
Поетоніми – важливий засіб образотворення та декодування художніх смислів – відтворюють світогляд автора, осягаючи його культурно-філософські й життєві пріоритети та цілі. Власним іменам належить важлива роль у реалізації авторського задуму, презентації філософських і морально-етичних узагальнень письменника.
Встановлено, що онімний простір аналізованого твору утворений з різних полів – антропонімного, топонімного, прагматонімного, артионімного та ергонімного. Доведено, що провідне місце в онімному просторі художнього тексту посідають антропоніми, спiввiдносні з реальними об’єктами культурного контексту (імена реальних історичних постатей) або вигадані автором на позначення дійових / згадуваних осіб. Навколоядерне і периферійне поле утворюють топоніми, прагматоніми, еклезіоніми, ергоніми, ідеоніми, призначені локалізувати місце сюжетної дії, визначити коло зацікавлень та обізнаності персонажів тощо.
Зовнішня й внутрішня сутність головних персонажів зображується в трьох часових планах: минуле (довоєнні часи) – теперішнє (розвиток сюжету) – майбутнє (плани та очікування персонажів після війни). Перебування головних героїв у різних часопросторах спричиняє розвиток сюжету (сюжетотвірна функція) і засвідчує еволюцію образу (образотвірна роль антропонімів). З’ясовано значущість поетонімів як маркерів жанрової своєрідності твору, автор якого орієнтований на зображення духовного єства людини в період суспільних катаклізмів, воєнних дій, руйнування ідеалів і втрати національно-культурних коренів.
