ТЕМАТИЧНІ ТА ЖАНРОВО-СТИЛЬОВІ ТРАНСФОРМАЦІЇ В МАЛІЙ ПРОЗІ КОСТЯ ГОРДІЄНКА 1920-Х РОКІВ
Ключові слова:
мала проза, жанрово-стильові трансформації, українська література, літературний авангард, суспільно-політичний контекстАнотація
У статті розглядаються творчі пошуки й художні новації українського прозаїка Костя Гордієнка на тлі суспільно-політичних зрушень початку ХХ століття. Автор аналізує, як національно-визвольні прагнення та революційний пафос вплинули на літературний процес, зокрема на малу прозу, що стала полем для експериментів з жанровими й стильовими формами. Гордієнко дебютував у 1923 році і впродовж 1920-х років активно звертався до оповідання, нарису та шкіцу, зображаючи сучасну йому дійсність, життя робітництва й селянства. На прикладі творів «Баржан», «Червоні роси» та інших досліджується, як традиційні реалістичні підходи поєднуються з модерністськими пошуками: імпресіоністичними й експресіоністичними елементами, впливами символізму та футуризму.
Стаття розкриває вплив революційного піднесення на стилістику та тематику творів Костя Гордієнка, де він використовує символізм, футуризм, імпресіонізм, експресіонізм для відтворення психологічних та соціальних змін. Особлива увага приділена реалістичному зображенню умов праці та побуту, що відображає громадське життя та культурні зрушення, пов’язані з діяльністю робітничих класів.
У дослідженні наголошено, що К. Гордієнко, зосереджуючись на «мобільних» жанрах, уникав розлогих епічних форм, що відображало динаміку буремних подій того часу. Окрему увагу приділено критичним відгукам радянських літературознавців, які часто обмежували творчість письменника ідеологічними стандартами, акцентуючи на «недоліках» його ідейної позиції. Водночас у статті наголошено, що рання мала проза Костя Гордієнка відзначається тематичним різноманіттям, жанрово-стильовою гнучкістю й прагненням до індивідуальної манери, що робить його доробок важливим внеском у літературний процес доби «червоного ренесансу».
