ЖАНРОВО-СТИЛІСТИЧНА ТА КОМУНІКАТИВНО-ПРАГМАТИЧНА СПЕЦИФІКА ФРАНЦУЗЬКОГО ДЕТЕКТИВУ

Анотація

Концептуальним стандартом детективного жанру є концептуальна система «вбивство» – «розслідування» – «пояснення», яка організує когнітивну структуру детективу. Ці концепти розгортаються у вигляді сценаріїв, зумовлюючи поетапне подання подій, комунікативну поведінку та дискурсивну самоорганізацію персонажів детективу, де опис головних персонажів та подій зустрічається лише на початку детективу. Наступні сюжетні композиції, епізоди не відволікають увагу читача на художні деталі та дозволяють сконцентруватися на процесі інтелектуальної розгадки. Головний персонаж (детектив) безперечно має форму дедуктивного мислення, інші його особисті якості представлені досить схематично. Детективний сюжет ґрунтується на конфлікті «добра» та «зла», а його інваріативна схема реалізується інваріативною системою персонажів «детектив» – «злодій» – «жертва» і має інваріативні сюжетні компоненти «злочин», «розслідування», «розгадка». Домінуючою жанровою ознакою детективу виявляється його структурна організація. Ядром розповіді завжди є інтрига інтелектуального розслідування, а ­інформаційний простір навколо ядра виконує атрибутивну функцію. Детектив завжди нагадує безпосередню комунікацію автора та читача на рівні співучасті в пошуку розгадки злочину, мовленнєву взаємодію адресата та адресанта. Оскільки, злочин є антисоціальним актом, комунікативною метою детективу виступає оцінка подій та персонажів з моральної точки зору. З’ясовано, що в результаті аналізу комунікативних обставин, головного смислоутворюючого текстового компонента, основними жанровими компонентами тексту детективу є мотив комунікації, комунікативні засоби, комунікативний простір, зміст комунікації. Підтверджено, що лінгвостилістичні засоби та структурні компоненти спрямовані на утримання уваги читача.