ЛІНГВОКУЛЬТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ ВЕРБАЛЬНИХ ФОРМУЛ ПОБАЖАНЬ З КОМПОНЕНТОМ «ЗЕМЛЯ» НА МАТЕРІАЛІ РІЗНОСТРУКТУРНИХ МОВ

Анотація

Запропонована розвідка присвячена вивченню вербальних формул побажань у різноструктурних мовах. На основі досліджуваного матеріалу схарактеризовано специфіку архетипного образу Земля як компонента семантики та функціонування вербальних формул побажань в українській, англійській, чеській та болгарській мовах. Встановлено, що у побажаннях архетипні символи виступають як інтрамовні символічні образи, які формувалися у архаїчній свідомості носіїв вище зазначених мов. Саме за такими пізнавальними мисленнєвими моделями в досліджуваних лінгво-культурних спільнотах будувалися вербальні структури благопобажань і злопобажань. Вони є одиницями, у яких особливої ваги набуває культурний компонент значення. У системі вихідних семантико-прагматичних констант благопобажань і злопобажань відіграє архетипний образ землі, який зосереджує навколо себе змістове осердя усіх побажань, що вивчалися. Усі проаналізовані матеріали як об’єкт нашого дослідження є інтеркультурними та інтерлінгвальними. Опираючись на так званий досвід “історичної пам’яті” досліджувані висловлення передають знання про світ та поєднують в собі культурний і мовний досвід, закодований у значенні цих одиниць. В основу семантики вербального відтворення побажань покладено внутрішню форму та глибинні мотиви з асоціативно-образним переосмисленним значенням. Архетипи як типологічне є складовими елементами системи вербальних формул побажань. Для дослідження архаїчних форм культури вони представляють величезний інтерес, так як саме ці мовні формули можуть стати підгрунтям до вивчення не лише специфіки вербального вираження побажання добра та зла, але й відтворити сам процес його промовляння.