ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ЛЕКСИЧНИХ ЗАПОЗИЧЕНЬ У ПОЛЬСЬКІЙ МОВІ

Анотація

Стаття присвячена лінгвостилістичним аспектам перекладу лексичних запозичень у польській мові. Зазначається, що інтенсивний обмін мовними елементами між культурами, зумовлений глобалізацією, вимагає детального вивчення лексичних запозичень та їх впливу на лінгвостилістичні характеристики текстів. На конкретних прикладах проаналізовано лексичні запозичення польської мови з інших мов, розкрито теоретичні засади вивчення запозичених слів у сучасній лінгвістиці. Авторка здійснює детальний аналіз класифікаціі запозичень, зокрема їх поділ на асимілятивні, структурні, штучні та гібридні. Запозичення, які є частиною активного лексичного запасу мови, можуть виконувати різноманітні функції в мовленні: використовуватися для позначення нових понять, які не існують у мові перекладу, або для позначення існуючих понять, для яких у мові перекладу вже існує відповідний термін. Однією з важливих функцій запозичень є розширення словникового запасу мови перекладу. Акцентується увага на тому, що роль запозичень полягає також у посиленні виразності та емоційності мови. Запозичені слова можуть бути використані для зміни стилю мовлення, додавання екзотичного відтінку до слів або передачі певного настрою чи емоційної оцінки. Серед чинників, які сприяють імплементації лексичних запозичень у польську мову, авторка відзначає культурну взаємодію з іншими країнами, міжнародні економічні зв’язки, науково-технічний прогрес. Усі зазначені фактори поєднуються, формуючи лінгвістичний ландшафт польської мови, що свідчить про її адаптивність та відкритість до впливів інших культур та мов. У статті конкретизовані семантичні та стилістичні особливості перекладу іншомовних запозичень на польську мову, підкреслено необхідність врахування адаптації до аудиторії та специфіку жанру. Визначено перспективи подальших розвідок з цієї проблематики.