ПРОСТЕ ЗАПЕРЕЧЕННЯ: ТЕМА ІДЕНТИЧНОСТІ У ПОТСКОЛОНІАЛЬНОМУ СУСПІЛЬСТВІ

Анотація

Статтю зосереджено на ролі і значенні простого заперечення в постколоніальних романах, досліджуючи, як воно функціонує в ширшому контексті постколоніальної теорії та літератури. Метою статті є також теоретико-методологічна й практично-телеологічна складова прагмадискурсного виміру заперечення в англомовному постколоніальному художньому прозовому тексті через розкриття формальної, стилістичної, дискурсної й функційної специфіки заперечення, як прагматичної універсалії, увиразненої лексико-семантичними (лексична структура тексту), структурносинтаксичними (синтаксична структура тексту), контекстуальними (дискурсними) засобами мови, актуалізованими в тексті художнього наративу відповідно до ієрархії мовних рівнів постколоніального типу тексту у модусі його лексикоцентричності, синтактикоцентричності, текстоцентричності і тлумаченні його як холістичного цілого.