ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНЕ ПОЛЕ ЛОКУСІВ ШОТЛАНДСЬКОЇ КАЗКИ

Анотація

Статтю присвячено дослідженню особливого різновиду літературного дискурсу – дискурсу шотландської казки, який розуміюємо як складний соціокультурно комунікативний продукт мисленнєвого процесу колективної мовної особистості етносу. Казка є найбільш поширеним видом усної народної творчості, це символ культури, твір, колективно створений певною нацією, в якому відображено її духовний стан, моральність, звичаї і традиції; це спосіб збереження культури в різні історичні періоди, усвідомлення духовних цінностей народу, історії, традицій, вірувань та ідеалів.
Однією із важливих базовоих категорій в бутті людини є категорія простору, оскільки вона є всезагальною формою існування матерії. При дослідженні лексико-семантичних репрезентацій поля “простір” було взято за основу ієрархічну систему функціонально-семантичного поля “space” Н.Д. Ткаченко та виокремлено два мікрополя (назв природного простору та штучного простору), які складаються з 12 тематичних груп (назв масивів землі; назв рельєфу; назв низин; назв лісів; назв гір та пагорбів; назв водного простору; назв боліт; назв адміністративного ділення земної поверхні; назв країн; назв населених пунктів; назв шляхів сполучення; назв житла).
Найбільшу кількість номінацій містить тематична група назв населених пунктів (60%), друга за кількістю слів – група назв гір та пагорбів (13%). Номінації груп назв водного простору та назв країн складають 12% та 9 % відповідно.
З огляду на отримані результати, можна констатувати, що просторові лексеми та топоніми є символами, які відображають специфіку народної самосвідомості, рефлексію нації на власну історію і культуру. Простір географічних назв казок слід розглядати як особливий мікросвіт, в якому відображається реальна дійсність, знайома кожній людині.