ОСОБЛИВОСТІ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ ДІТЕЙ, РОЗЛУЧЕНИХ ІЗ БАТЬКАМИ, І ЙОГО ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ІЗ СОЦІОМЕТРИЧНИМ СТАТУСОМ У МОЛОДШОМУ ШКІЛЬНОМУ ВІЦІ

Анотація

У статті підкреслено актуальність вивчення емоційного інтелекту. Емоційний інтелект розглянуто як чинник, що сприяє адаптації та соціалізації особистості. Саме поняття розтлумачено в широкому сенсі як здатність керувати почуттями й емоціями, розрізняти своїх та інших людей, а також використовувати ці знання для управління своїми думками і діями. Наголошено на тому, що емоційний інтелект особливо інтенсивно формується і розвивається саме в молодшому шкільному віці, відчуваючи численні перетворення і зміни. Наведено результати вже наявних досліджень діагностики емоційного інтелекту дітей молодшого шкільного віку (Д. М. Рижов). Досліджено емоційний інтелект дітей молодшого шкільного віку й виокремлено особливості емоційного інтелекту дітей, розлучених із батьками. В опитуванні взяло участь 153 дитини молодшого шкільного віку обох статей. За допомогою методики «Спеціальна обізнаність: емоції і почуття» Е. І. Ізотової здобуто такі результати: за більшістю шкал опитувальника («вираз емоцій», «причини емоційних переживань», «емпатія») і за загальним рівнем емоційного інтелекту засвідчено статистично значущі відмінності. У дітей, розлучених із батьками, рівень емоційного інтелекту вищий, ніж у дітей, які проживають з обома біологічними батьками. Проведено діагностику соціометричного статусу дітей молодшого шкільного віку, розлучених із батьками, за допомогою методики «Соціометрія» (Дж. Морено, в адаптації Я. Л. Коломінського). У цій групі засвідчено перевагу дітей із соціометричним статусом «бажаний», який свідчить про залученість особистості в соціум. Висунуто гіпотезу про взаємозв’язок рівня емоційного інтелекту й соціометричного статусу в дітей молодшого шкільного віку, розлучених із батьками, проте її не підтверджено: статистично значущого взаємозв’язку немає.
З’ясовано, що в дітей, розлучених із батьками, за більшістю шкал і за загальним рівнем емоційного інтелекту показники вищі, ніж у дітей, які проживають з обома біологічними батьками. У них краще розвинена здатність розуміти свої емоції та емоції інших людей, здатність розуміти причини, що викликали ці емоції, а також прогнозувати емоції інших і управляти власними. Так само у дітей, розлучених із батьками, переважає сприятливий соціометричний статус. Вони прийняті в класі й мають достатньо соціальних контактів. Усе це дає можливість припустити, що загалом ці діти досить адаптовані й соціалізовані в суспільстві. Однак їхній соціометричний статус не залежить від ступеня розвитку в них емоційного інтелекту.