ОГЛЯД ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ПОВЕДІНКОВИХ МОДЕЛЕЙ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ В ОСВІТНЬО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ
Słowa kluczowe:
поведінкові моделі, когнітивна психологія, діти дошкільного віку, права дитини, інноваційні освітні технології, психофізичний розвиток, соціальні навичкиAbstrakt
Стаття присвячена питанням дошкільного розвитку дитини з точки зору цілісного підходу до плекання майбутньої особистості. Фізичний, психічний та інтелектуальний розвиток розглядається як комплекс взаємопов'язаних факторів у вихованні соціального індивіда. Особливу увагу приділено розвитку дітей у передшкільний та ранній шкільний періоди, як таких, що впливають на когнітивні функції та сприяють формуванню соціальної поведінки.
Огляд літературних джерел розкриває сучасні тенденції та напрацювання у галузі когнітивної психології, зокрема, у підходах до питання плекання особистості, розвитку індивідуальних талантів з раннього віку. У статті наведені результати оригінальних та академічних досліджень, узагальнені напрацювання фахівців з когнітивної психології, психологів, нейробіологів, педагогів; розглянуто наукові та технічні звіти на міжнародному, регіональному та національному рівнях.
Наведено приклад авторської інноваційної освітньої технології Л. Веспер «Навколишній світ у твоїх долонях», апробованих у шкільних класах та студентських аудиторіях.
На основі аналізу та узагальнення наукової літератури виділяються недостатньо вивчені особливості розвитку дитини у період 3-8 років, зокрема, на етапі вступу до школи.
У роботі розглянуто методи моніторингу та оцінки досягнутих результатів та методи виявлення невідповідностей, перешкод і недоліків у дотриманні стандартів догляду за дітьми у міжнародному освітньому просторі. Окремо виділено проблему корекції поведінкових моделей у дітей, які пережили воєнний досвід.
Наукові методи: аналіз академічних, наукових та оригінальних досліджень, мета-аналіз, огляд літератури, технічних звітів; літератури щодо навчальних програм та методик; порівняльний аналіз формування поведінкових моделей для різних категорій дітей; виокремлення проблеми дітей, які переживають воєнний досвід та обґрунтування необхідності введення додаткових критеріїв й показників діагностики та корекції їх стану.