ПОШУКИ МІСЦЯ БЕЗПЕКИ І ПРИХИСТКУ В АНТИУТОПІЧНІЙ ПОВІСТІ ГАЛИНИ ПАГУТЯК «ЗАПИСКИ БІЛОГО ПТАШКА»

Abstract

У статті розглянуто явище утопії в українській літературі на прикладі повісті Г. Пагутяк «Записки Білого Пташка». З’ясовано, що багаторівнева структура утопічного виміру авторки охоплює численні локуси. Особливо виділяється образ Острова, який завдяки віддаленості від реального світу постає місцем абсолютного щастя. У творі втілено кілька можливих моделей утопії. Пріоритетне місце займає поняття «свого дому» як простору, що є справжнім, надійним прихистком для людини, яка цього потребує.