АЛЕВІТСЬКО-БЕКТАШИТСЬКА ФРАЗЕОЛОГІЯ ЯК ЕЛЕМЕНТ УНІКАЛЬНОСТІ ТУРЕЦЬКОЇ МОВНОЇ КАРТИНИ СВІТУ

Анотація

Стаття присвячена детальному аналізу різновиду суфійської фразеології турецької мови – алевітсько-бекташитській, яка виникла в середовищі дервішів відповідного спрямування. На основі закодованої і незрозумілої для оточуючих мови представників алевітсько-бекташитського тарикату суфійської течії формуються і відповідні фразеологічні одиниці, більшість з яких стосуються побуту і вірувань алевіто-бекташитів. Стаття виконана на матеріалі словників суфійських та власне алевіто-бекташитських термінів і фразеологізмів, які були укладені відомими турецькими лексикографами. Вперше українській лінгвістиці пропонується абсолютно новий і насичений специфічними метафорами фразеологічний матеріал турецької мови.