КИРИЛИЧНI РУКОПИСИ У ФОНДАХ ДЕРЖАВНОÏ НАУКОВОÏ БIБЛIОТЕКИ В ПРЯШЕВI
Ключові слова:
рукопись, славистика, Пряшевская библиотека, церковнославянский язык, карпатская украинская редакцияАнотація
Рукопис Акафіста походить з ХVІІІ сторіччя, він переписаний у селі Прикра Свидницького району Іваном Югасевичем із невідомого нам західноукраїнського друкованого видання (868 с.). Рукопис містить численні ілюстрації, віньєтки, рукописні оздоби, ініціали на два і три рядки. Богословіє догматноє і полеміческоє походить з кінця ХVІІІ ст., написане церковнослов’янською мовою карпатської української редакції (614 с.). Пам’ятка є записом лекцій з догматичної теології, які читав в Ужгородському єпископському ліцеї професор Павло Чиприч. Одне з Євангелій ХVІІ ст. належало громаді села Венеція, друге було власністю громади села. Порач. Євангеліє апракос з ХVІ ст., написане мовою середньоболгарського типу руської редакції. Відзначається червоними заголовками, ініціалами на 4, 5 і 6 рядків, воно належало громаді села Варадка. Ірмологіон формальними та рукописними ознаками ідентичний з Акафістом Івана Югасевича (158 паперових аркушів). Один із рукописів Общини походить із першої половини ХІХ ст., і складається з 47 аркушів у шкіряній палітурці. Друга Община виготовлена у Габурі 1839 р. на замовлення для церкви в селі Чертіжному (44 аркуші). Типікон, виготовлений на межі ХVІІІ-ХІХ ст., написаний церковнослов’янською мовою карпатської української редакції (56 аркушів). Ці дев’ять рукописів ХVІ – ХІХ ст. є унікальними пам’ятками книжкової культури українців східної Словаччини і заслуговують належної уваги з боку дослідників.