ІНТЕРТЕКСТУАЛЬНИЙ ХАРАКТЕР ПОЛІКОДОВИХ ТЕКСТІВ: НЕВЕРБАЛЬНИЙ АСПЕКТ

Автор(и)

  • Tetiana Semeniuk
  • Liudmyla Blyzniuk

Ключові слова:

полікодовий текст, інтертекстуальність, інтермедіальність, інтерпікторальність, інтеріконість

Анотація

Статтю присвячено проблемі інтертекстуальності полікодових текстів мас-медіа, що на сьогоднішній день є складними семіотично-гетерогенними конструктами, у кодуванні котрих задіяні вербальні, невербальні та паравербальні семіотичні ресурси. З огляду на зміну семіотичного статусу сучасних текстів, запропоновано по-новому розглянути категорію інтертекстуальності, спрямувавши вектор дослідження на зображувальні засоби, які виступають маркерами інтертекстуальності на невербальному рівні. У статті окреслено поняття інтерпікторальності/інтеріконічності, виокремлено основні види візуальної інтертекстуальності шляхом аналізу обкладинок німецькомовного журналу „Spiegel“. До базових видів інтерпікторальності мас-медійних текстів віднесено: пікторальну цитату, репродукцію, травесті, пародію та стилізацію.

Завантаження

Опубліковано

2020-02-04

Як цитувати

ІНТЕРТЕКСТУАЛЬНИЙ ХАРАКТЕР ПОЛІКОДОВИХ ТЕКСТІВ: НЕВЕРБАЛЬНИЙ АСПЕКТ. (2020). Наукові записки Національного університету «Острозька академія»: Серія «Філологія», 8(76), 39-42. https://journals.oa.edu.ua/Philology/article/view/2670