ІНТЕРТЕКСТУАЛЬНИЙ ХАРАКТЕР ПОЛІКОДОВИХ ТЕКСТІВ: НЕВЕРБАЛЬНИЙ АСПЕКТ
Ключові слова:
полікодовий текст, інтертекстуальність, інтермедіальність, інтерпікторальність, інтеріконістьАнотація
Статтю присвячено проблемі інтертекстуальності полікодових текстів мас-медіа, що на сьогоднішній день є складними семіотично-гетерогенними конструктами, у кодуванні котрих задіяні вербальні, невербальні та паравербальні семіотичні ресурси. З огляду на зміну семіотичного статусу сучасних текстів, запропоновано по-новому розглянути категорію інтертекстуальності, спрямувавши вектор дослідження на зображувальні засоби, які виступають маркерами інтертекстуальності на невербальному рівні. У статті окреслено поняття інтерпікторальності/інтеріконічності, виокремлено основні види візуальної інтертекстуальності шляхом аналізу обкладинок німецькомовного журналу „Spiegel“. До базових видів інтерпікторальності мас-медійних текстів віднесено: пікторальну цитату, репродукцію, травесті, пародію та стилізацію.
