ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ П’ЄСИ «ЗРАДА» ГАРОЛЬДА ПІНТЕРА

Анотація

У статті проведено детальний лінгвостилістичний аналіз однієї із найкращих п’єс Гарольда Пінтера «Зрада». Ця п’єса вирізняється з-поміж інших п’єс завдяки своєму автобіографічному елементу – прототипами головних персонажів стали сам Гарольд Пінтер, його коханка Джоан Бейквел та її чоловік. Центральним мотивом є зрада, яка об’єднує зраду коханої людини та зраду друга. Ми дослідили мотив зради, реалізований у діалозі персонажів та авторській ремарці на усіх мовних рівнях. Читач помічає, що у п’єсі превалюють прості, неповні, еліптичні речення разом з апосіопезою, і саме це відображає емоційну напругу, присутню у висловлюваннях персонажів. Окрім цього, серед домінантних стилістичних прийомів, використаних драматургом, є повтор (алітерація, морфологічний і лексичний повтори, анафора, епіфора та паралельні конструкції), семантико-асоціативна група слів, що позначає стосунки людей та шлюб, численні інтенсифікатори, слова із сильною емоційною конотацією та іронія.