СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВЕРБАЛІЗАЦІЇ ЕМОЦІЙНИХ СТАНІВ У СУЧАСНОМУ АНГЛІЙСЬКОМОВНОМУ ЛІТЕРАТУРНОМУ ДИСКУРСІ (НА МАТЕРІАЛІ РОМАНУ Е. ҐІЛБЕРТ «ЇСТИ, МОЛИТИСЯ, КОХАТИ»)
Ключові слова:
дієслово, семантика, структура, синтаксична конструкція, емоційний стан, емотивна лексика, літературний дискурсАнотація
Наукова розвідка присвячена вивченню засобів вербалізації емоційних станів у сучасному англійськомовному літературному дискурсі (на матеріалі роману Е. Ґілберт «Їсти, молитися, кохати»). У статті досліджуються структурні та семантичні особливості вербальних засобів вираження емоційних станів на матеріалі 163 дієслівних конструкцій, отриманих методом суцільної вибірки. Вербалізація емоційного стану суб’єкта відбувається за допомогою синтетичної (вказівка на відповідний емоційний стан інкорпорована до семантики питомого дієслова) або аналітичної (емоційний стан виражається прикметником або / та іменником із відповідною семою / семами, якому передує дієслово-зв’язка) дієслівної конструкції.
Емоційні стани вміщують засоби вербалізації позитивних, негативних та нейтральних станів. Емотивна лексика на позначення позитивних емоцій налічує 8 емоційних станів: кохання, веселість, щастя, задоволення, захват, душевне хвилювання, спокій, натхнення, де значно переважають одиниці з семантичним компонентом «кохання», а конструкції на позначення душевного хвилювання, спокою та натхнення є малопродуктивними. Негативні емоційні стани охоплюють страх, печаль, тривогу, злість, сум, гнів, душевний біль, де найбільшою продуктивністю характеризуються конструкції на позначення страху та печалі, малопродуктивними є одиниці на позначення тривоги, злості, суму, гніву, душевного болю.
