ЯВИЩЕ ПЕРЕХІДНОСТІ ЧАСТИН МОВИ У СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ГРАМАТИЦІ
Ключові слова:
перехідність, частини мови, транспозиція, субстантивація, морфологічні особливостіАнотація
Усі частини мови належать до єдиної лексико-граматичної системи, але не є замкнутими розрядами слів – між ними існують певні взаємовідношення і тісні взаємозв’язки. Ці закономірні взаємозв’язки виявляються передусім у взаємопереходах і перетвореннях однієї частини мови в іншу. Перехідні явища характеризують перетворення в системі, розвиток мови, її життя. Без них система застигла б, стала нерухомою.
У сучасній українській літературній мові, як і в інших сучасних слов’янських мовах, перехідних явищ досить багато. Вони охоплюють сферу майже всіх повнозначних і службових частин мови.
Проблема перехідності в галузі частин мови – одна з найактуальніших у сучасній лінгвістиці. Вона виникла ще в XIX ст., але підвищена увага до неї з боку лінгвістів спостерігається лише в ХХ ст. Досліджуючи процес перехідності, вчені використовують різні терміни на його позначення: перехід (В. Виноградов, А. Востоков, Н. Греч, Г. Павський), перехідність (А. Бєдняков, Н. Каламова, М. Лукін), діахронна трансформація (В. Мігірін, Є.Сидоренко), транспозиція (О. Кім, В. Нікітевич), конверсія (О. Смирницький, В. Соболєва). Наше дослідження ґрунтується на оновленій семантико-морфолого-синтаксичній класифікації частин мови функційно-категорійної граматики І. Р. Вихованця, а також на продуктивних теоретичних ідеях, що є результатом узагальнення національних і світових лінгвістичних досягнень.
Іван Вихованець виокремлює три складові процесу транспозиції: транспоноване – початкова вихідна форма слова, транспозитор – засіб переходу, транспозит – новоутворена похідна форма слова, результат переходу.
Залежно від того, який характер змін відбувається в слові, а отже, який транспозитор брав участь в утворенні нової лексеми, дослідники, які підтримують вчення функційно-категорійної граматики, розрізняють три основні ступені транспозиції (синтаксичний, морфологічний та семантичний).
Явище морфологічної транспозиції може досягатися шляхом додавання морфеми або афікса (афіксації) або ж зміни лише парадигми лексеми без формальних змін (конверсії).
