ОСОБЛИВОСТІ ЛІНГВАЛЬНОЇ МАНІПУЛЯЦІЇ У СУДОВОМУ ДИСКУРСІ

Анотація

У статті розглянуто особливості вербальної реалізації маніпулятивного впливу у судовому дискурсі. Судовий дискурс, сферою формування та функціювання якого є судова зала, втілює судовий процес і являє собою різновид та складову частину юридичного диcкурсу. Це різновид інституційного спілкування, сферою функціювання та формування якого є спеціалізований орган державної влади (суд), який здійснює правосуддя. Тобто, судовий дискурс є інституціональним типом дискурсу. Говорячи про соціально важливі наслідки судового дискурсу, ми маємо на увазі вирішення правового конфлікту та зміну правової ситуації. В цьому і полягає головна функція судового дискурсу. Тобто, даний тип дискурс має виражений соціальний характер, характеризується інституціональністю, емотивністю та персуазивністю.
Судовий дискурс є узагальнюючим поняттям, що об’єднує в собі багато дискурсів, одними із головних різновидів даного дискурсу є дискурси обвинувача та захисника, і при цьому адвокатський дискурс є більш емоційним, критичним та навіть саркастичним. Головною метою адвокатського дискурсу є захист, і саме для досягнення цієї мети адвокати вдаються до тактики нападу, яка реалізується через глузування, шпильки, іронію, сарказм, обмови, натяки та дискредитацію. Зважаючи на всі ці фактори, у статті зазначається, що цей тип дискурсу є достатньо маніпулятивним. Даний тип маніпуляції реалізується шляхом задіяння певних мовних засобів, тобто шляхом лінгвістичної маніпуляції. Найпоширенішими вербальними прийомами маніпуляції, до яких вдаються адвокати, є повтори, риторичні питання, мовна гра, стереотипи, метафора та граматична інверсія.