ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ АНГЛОМОВНОГО ФОНЕТИЧНОГО АСПЕКТУ ЯК КОМУНІКАТИВНО-ЛІНГВІСТИЧНОЇ СУБКОМПЕТЕНЦІЇ СТУДЕНТІВ-ФІЛОЛОГІВ У МОВНОМУ ЗВО

Анотація

Статтю присвячено обгрунтуванню теоретичних аспектів навчання англомовної фонетичної компетенції (ФК). Подаються визначення ФК, їхніх структурних складових. Визначені шляхи та методи навчання ФК, що сприяють розвитку навичок вимови як частини загального процесу розвитку мовленнєвих навичок і вмінь у процесі навчання іноземної мови (ІМ). Доведено, що фонетичні навички можна вважати сформованими у тому випадку, коли розвинувся фонематичний слух і встановлені зв’язки між слухо-акустичною та фонематичною сторонами мовлення, в результаті чого мова набуває достатнього ступеня точності. Розглянуто ряд передумов успішного навчання фонетичного матеріалу: формування слухо-вимовних і ритміко-інтонаційних навичок, тобто, вміння слухати і чути, розвиток фонематичного слуху, навички вимови, тобто доведення до автоматизму володіння артикуляційною базою ІМ, способами інтонування, розвитку внутрішнього мовлення як психофізіологічної основи для зовнішнього мовлення. Зосереджено увагу на етапах та змісті навчання вимови, що охоплює засвоєння необхідних знань про вимову окремих звуків та словосполучень, формування автоматизмів сприймання звуків і звукосполучень, а саме формування їх слухових образів, оволодіння механізмами артикуляції звуків і звукосполучень, на необхідності ознайомлення з інтонацією, фразовим наголосом і ритмікою ІМ. У дослідженні зосереджується увага на важливості коректування тих фонетичних навичок, які є вже сформовані в студентів, у відповідності до фонетичної системи нової мови та необхідністю доповнити її тими елементами вимови, які відсутні в рідній або другій мові. У статті наведені приклади вправ на відпрацювання та коректного фонетичного оформлення різних видів висловлювань. Розглянуті фрагменти формування рецептивних ритміко-інтонаційної навичок при навчанні висхідної та спадаючої інтонації на вдосконалення професійно орієнтованих фонетичних навичок (ФН).