ВПЛИВ РОБІНЗОНАДИ Й. КАМПЕ «МОЛОДИЙ РОБІНЗОН» (J.H.CAMPE «ROBINSON DER JÜNGERE») НА ТВІР «СИН УКРАЇНИ» І. ФЕДІВА ТА В. ЗЛОТОПОЛЬЦЯ
Ключові слова:
робінзонада, Й. Кампе, вільний переклад, І. Федів/Вал. Злотополець, перекладАнотація
У статті розглядається контакт німецької робінзонади Й Кампе «Молодий Робінзон» у двох книгах (1779,1780) з єдиною робінзонадою в українській літературі авторів Ігоря Федіва та Валентина Злотопольця «Син України» (1919), на початках запланованої як переклад пригодницького роману для юнацтва з великим дидактичним потенціалом. У процесі роботи переклад став самостійним твором. Його автори, сформовані іншою культурою й іншим історичним періодом розвитку людства, оцінили повною мірою виховний потенціал робінзонади Кампе, однак відповідаючи на виклики свого часу створили інший образ Робінзона – українця Миколи Наливайка, який не шкодує свого молодого життя за свободу Батьківщини, борця за незалежність і самостійність України. Хоча в обох робінзонадах зображено приблизно один історичний час – друга половина ХVІІ ст., однак історичні факти, відображені в обох романах відповідно до національно-культурного розвитку, різні. Смерть протагоніста в українській робінзонаді свідчить про видозміну жанрової форми, що підтверджує варіативність робінзонади як різновиду пригодницького роману, у якому зазвичай після лихоліть і випробування самотністю наступає щасливий кінець спасіння й подальшого спокійного й довгого життя у звичному середовищі друзів і родичів у рідній країні. На прикладах з розділів, які самі автори вважають перекладом, демонструються характерні ознаки впливу робінзонади Й. Кампе на українську робінзонаду, в якій злилися воєдино літературна творчість і літературний переклад. Цей процес Федів і Злотополець скромно розглядали як монтаж, що однак стало унікальним явищем в літературному процесі, результатом якого спостерігаємо гібридну форму пригодницького роману і перекладу. У статті наголошується на вільному почасти адаптивному перекладі розглянутих прикладів з робінзонади Кампе, при цьому аналізується відображення елементів змісту і образної системи твору, утілених у мовних і мовленнєвих формах, характерних для творчого доробку Федіва та Злотопольця.