РОЛЬ КРАЇНОЗНАВЧОГО АСПЕКТУ ПРИ ВИВЧЕННІ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

Анотація

Міждисциплінарний характер змісту дисципліни «Іноземна мова» має широкі можливості для створення соціокультурного освітнього простору. Використання соціокультурного підходу в мовній освіті дозволяє по-новому, глибше та змістовніше розкрити всі складові поняття рівня функціональної соціокультурної грамотності. У сучасних концепціях вивчення іноземна мова розглядається як відображення культури народу, оволодіння іноземною культурою та набуття духовних цінностей. Таке завдання ставить лінгвокраїнознавство, що досліджує питання відбору та прийомів подачі студентам відомостей про країну, мова якої вивчається, з метою забезпечення їх практичного володіння даною мовою. Лінгвокраїнознавство – це аспект методики викладання іноземних мов, який відбиває національнокультурний компонент мовного матеріалу. Адже без прищеплювання студентам норм адекватної мовної поведінки у відриві від знань, неможливо підготувати їх до іншомовного спілкування та сформувати комунікативну здатність. Звідси випливає, що розвиток лінгвокраїнознавчого аспекту у навчанні іноземної мови є надзвичайно актуальним і важливим. Кожна національна культура складається з національних та інтернаціональних елементів і не може повністю відповідати іншій культурі. Тому під час навчання іноземної мови ми змушені витрачати час на розвиток уявлень студентів про нові предмети та явища. Отже, мова йде про включення елементів країнознавства у викладання мови, але це включення дещо іншого роду в порівнянні з загальним країнознавством. Так як ми говоримо про з’єднання в навчальному процесі мови і відомостей зі сфери національної культури, такий вид викладацької роботи називається лінгвокраїнознавчим викладанням.