ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНІ МОДЕЛІ ЕПІТЕТНИХ КОНСТРУКЦІЙ НАДІЙКИ ГЕРБІШ
Ключові слова:
епітет, епітетні конструкції, твори Надійки Гербіш, лексико-граматичні моделі епітетівАнотація
Творчість Надійки Гербіш, молодої української письменниці, уже здобула визнання, проте ще мало досліджена. У статті розкрито специфіку її епітетних конструкцій, зокрема їх лексико-граматичні моделі у художньому дискурсі новел збірки «Теплі історії до кави». За основу взято широкий погляд на епітети – не лише як художні означення-прикметники, що слугують художньому опису обʼєктів (О. Веселовський, В. Жирмунський, В. Москвін та ін.), а й як обставини, які образно змальовують особу, предмет, дію чи явище або виражають емоційне ставлення до них (Л. Мацько, І. Арнольд, Л. Булаховський, О. Пономарів, О. Селіванова та ін.).
Зазначено, що в художньому дискурсі письменниці епітет-прикметник – не єдина модель вираження, оскільки у новелах збірки «Теплі історії до кави» широко представлені епітети, виражені прислівниками, іменниками, іменниково-прийменниковими конструкціями, прикметниковими та дієприкметниковими зворотами. Особливо заслуговують на увагу епітети субстантивної природи – оказіональні, що виконують функцію прикладки, а також конструкції, виражені іменниками, що мають форму родового чи орудного відмінка і виконують роль неузгоджених означень.
Авторка часто послуговується наскрізними епітетами (що неодноразово повторюються в одному контексті), ланцюжками епітетних конструкцій (коли один обʼєкт позначено двома, трьома і більше епітетами, які підсилюють один одного). Вказано, що письменниця послуговується й загальномовними епітетами, й індивідуально-авторськими; як постійними, так і вільними. Кількісна і якісна характеристика епітетних конструкцій письменниці дозволяє стверджувати, що епітет – одна із домінант мовостилю Надійки Гербіш.