ВЛАСНІ НАЗВИ ПРИРОДНИХ СУПУТНИКІВ ПЛАНЕТ: ДЕНОТАТНО-ХАРАКТЕРИСТИЧНІ, ЕТИМОЛОГО-СЛОВОТВІРНІ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ
Ключові слова:
космонім, натурал-сателітонім, денотатно-квалітативні особливості, денотатно-номінативні атрибути, етимолого-словотвірні ознаки, функціональний аналізАнотація
Природних супутників планет, за даними Міжнародного астрономічного союзу, виявлено 317, із них мають офіційні найменування 199 космічних об’єктів. Також засвідчено 243 варіантні найменування.
У процесі аналізу встановлено, що такі оніми належать до онімного поля космонімів, підполя космоорбітонімів, сегменту монокосмоорбітонімів, і вони є абіонімами, реалонімами, індивідуальними мікро-, мезо- та макронайменуваннями.
Офіційні форми – це прості нові й новітні номінальні пропріативи штучного походження, які мають відому й непрозору етимологію, запозичені з давньогрецької та інших мов, утворені шляхом власне семантизації переважно від міфонімів, є відмінюваними або незмінними.
Варіантні форми – це складені нові й новітні асоціативно-квалітативні найменування штучного походження, які мають відому й прозору етимологію, утворені синтаксичним способом переважно від космонімів та числівників, тобто є відонімно-відапелятивними й гібридними, а також переважно відмінювано-незмінними.
Головні функції натурал-сателітонімів – номінативна та інформативна, які відносно часто проявляються в науковому та художньому стилях. Такі оніми переважно не мають конотативних, асоціативних, символічних й етнокультурних ознак та відмінностей у вимові й написанні, належать до макроконцепту ᾽Простір᾽ і мезоконцепту ᾽Космос᾽ та водночас – до пасивного словникового запасу, вживаються в мові, є маловідомими, низькочастотними й емоційно-нейтральними.
У перспективі планується характеристика за таким алгоритмом інших розрядів власних назв космічних об’єктів: астероїдів, галактик, зірок, комет, сузір’їв тощо.