ЄВРОПЕЇЗМИ СУЧАСНОГО РІЗНОМОВНОГО РІЗНОЖАНРОВОГО МЕДІАДИСКУРСУ (ДО КУРСУ «МОВОЗНАВСТВО»)

Анотація

У статті проаналізовано семантику, творення та функціонування європеїзмів у сучасному різномовному різножанровому медіадискурсі, у якому шляхом довільної вибірки виявлено 800 європеїзмів-неологізмів. Європеїзми, які трактуємо як омологічну лексику, яка функціонує не менш як у трьох європейських мовах, характеризуються відсутністю географічних та мовних кордонів, єдиним інформаційно-культурним середовищем у мультикультурному просторі. У статті послуговуємося терміном «європеїзм» з урахуванням сучасної європейської самосвідомості, спільних норм і цінностей Європи, європейського духу як світоглядного дороговказу. У складний час воєнного стану Україна як ніколи відчуває підтримку міжнародних спільнот та європейських установ різного рівня щодо пошуку балансу між інтеграцією в європейську систему та збереження європейської ідентичності. Простежено екстралінгвальні передумови функціонування європеїзмів: війна, кібервійна, пандемія, епідемія, діджиталізація. Європеїзми вербалізують ті фрагменти дійсності, які є найактуальнішими для сучасного європейського соціуму. Вони полегшують сприйняття нових реалій та пролонгують їх життєздатність, набуваючи нового звучання. Проаналізовано функціонування колоритних неоєвропеїзмів у німецько-, англо- та україномовному медичному, політичному, військовому, освітньому, економічному, дигітальному, побутовому медіадискурсі, а також медійному кібердискурсі та дискурсі правопорядку. З’ясовано, що найбільш активно процеси словотвору відбуваються в сучасному медійному дискурсі. Спільними способами словотвору європеїзмів є афіксація, словоскладання, телескопія, скорочення. Словотворчі ресурси європейських мов дають змогу передати різноманітні нюанси. Виявлено негативну ідеологічну конотацію епонімних новотворів-пейоративів, утворених від прізвищ сучасних політичних лідерів. Наведені епоніми набувають емоційно-оцінного забарвлення з додатковими конотативним значенням.