ПСИХОЛІНГВІСТИЧНА ДІАГНОСТИКА ВПЛИВУ РЕЛІГІЙНО-БІБЛІЙНИХ ІМПЕРАТИВІВ НА КОВІД-СВІДОМІСТЬ НОСІЇВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
Ключові слова:
психолінгвістичний експеримент, ковід-свідомість, діагностика, біблійно-християнський імператив, соціальна група, стан стресу, резилентність, ступінь резилетностіАнотація
У статті охарактеризовано психолінгвістичний експеримент як один із ефективних інструментів діагностики впливу релігійно-біблійних імперативів на ковід-свідомість носіїв української мови у різних соціальних групах в умовах стресу. Надано дефініції ключових термінів і понять: ковід-свідомість, діагностика, біблійно-християнський імператив, соціальна група, стан стресу, резилентність. Розглянуто релігійно-біблійні цінності як дієвий морально-етичний і духовний відновлювач позитивної енергії представників різних соціумів. Визначено, що для діагностики ступеня резилентності різних соціальних груп в умовах стресу можна застосовувати асоціативний експеримент із домінуючим його підвидом вільним асоціативним експериментом. Встановлено, що психолінгвістична діагностика впливу релігійно-біблійних імперативів на ковід-свідомість носіїв української мови вказує, наскільки актуалізація ціннісних смислів у різномовних текстах релігійно-популярного дискурсу сприяє відновленню психологічного спокою як окремого індивіда, так і соціуму загалом. Стан стресу – це поява необхідності вирішити певну ситуацію і адаптуватися у нових умовах, що потребує цілого комплексу характеристик із загальних якостей кожної людини, які можуть стати ресурсом для подолання життєвих негараздів, адаптації до несприятливих змін, ефективного функціонування у суспільстві, фундаментом для мрій та їх успішного втілення. Любов до життя, індивідуальна духовність та перехід від простих фізіологічних потреб до високоморальних і духовних цінностей – стають опорою в прагненні людини подолати психологічний дискомфорт. Кожна людина, навіть зі стійкою психікою, неодмінно звертається до релігійних настанов і заповідей / приписів, з-поміж яких особливо ціннісними є милосердя, каяття, допомога ближньому тощо і які так чи інакше відображені у формі імперативів різноманітних текстів релігійно-популярного дискурсу (релігійно-популярної літератури), щоденним учасником якого (читачем якого) є будь-який пересічний вірянин як свідомий і глибоко навернений у християнську віру, так і несвідомий, але такий, що мимоволі апелює до цих релігійних цінностей.