ПОНЯТТЯ СТІЙКОСТІ ТА ВІДТВОРЮВАНОСТІ НІМЕЦЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗОВАНИХ РЕЧЕНЬ
Ключові слова:
фразеологічні експресиви і комунікативи, стійкість, відтворюваність, частотність вживання, Інтернет-корпус, верифікаціяАнотація
У статті висвітлюється питання стійкості та функціонування в онлайн-текстах частини фразеологізованих речень сучасної німецької мови – комунікативно-експресивних фразеологізмів на кшталт Da staunt der Laie, und der Fachmann wundert sich! Ach du grüne Neune! Da hört (sich) doch alles auf! Bangemachen (Bange machen) gilt nicht! Ab nach Kassel! Nicht schlecht, Herr Specht! Як відомо, науковці зіштовхуються з певними труднощами, намагаючись класифікувати ці мовні одиниці – межі між окремими категоріями визначаються досить розмито, існують численні плавні переходи між групами фразеологічних одиниць, присутній різнобій у термінології. Новизною дослідження є їхнє зображення у вигляді окремого функціонально-семантичного поля фразеологічних експресивів та комунікативів. Фразеологічні експресиви та комунікативи визначаємо як окремі висловлювання, синтаксично оформлені у вигляді речень (еліптичних речень), закріплені узуально в мовній спільноті для вираження інтенцій, оцінок та емоцій мовця, які характеризуються уживаністю, відтворюваністю, відносною стійкістю, комплексним значенням й виконують комунікативну та часто експресивну функції. Проведений аналіз їхньої структурно-синтаксичної варіативності засвідчив, що ці одиниці володіють лише відносною стійкістю, у зв’язку з чим на перший план виходить критерій функціонально-прагматичної фіксації та вживаності й приналежності в конвенційній формі до ментального лексикону більшості мовців.
Лексикографічний аналіз доповнюється корпусним підходом. Розглядається потенціал корпусної лінгвістики як емпіричного методу сучасних лінгвістичних досліджень, висвітлюються його переваги для досліджень фразеології та визначаються можливості використання Інтернету як лінгвістичного корпусу, зокрема, для верифікації фразеографічної інформації.
