ВІДТВОРЕННЯ ЛЕКСИКИ КАБІННОГО ЕКІПАЖУ (НА МАТЕРІАЛІ НІМЕЦЬКОГО ПЕРЕКЛАДУ РОМАНУ АРТУРА ХЕЙЛІ «АЕРОПОРТ»)

Анотація

Стаття має на меті проаналізувати адекватність перекладацьких стратегій, що застосовувалися для перекладу фахової лексики кабінного екіпажу німецькою мовою. Актуальність цієї наукової розвідки у тому, що проблема адекватного перекладу лексики бортпровідників потребує ретельного вивчення. Стрімкий технічний прогрес вплинув на всі аспекти нашого життя, включно з авіацією, породивши нові явища і, як наслідок, лексичні одиниці, що їх позначають. Таким чином, виникає необхідність дослідити, як вони передаються іншими мовами. У дослідженні детально проаналізовано перекладацькі стратегії, використані перекладачем В. Елвенспоком для відтворення лексики бортпровідників у романі Артура Хейлі «Аеропорт». Цей твір вважають одним з найяскравіших зразків професійного роману, особливістю якого є насиченість тексту фаховою лексикою, до якої зараховуємо терміни, реалії, професіоналізми, жаргонізми та сленгову лексику. Результати наукової розвідки показують, що для перекладу лексики бортпровідників німецькою мовою було застосовано такі прийоми: дослівний переклад, запозичення, транспозиція, калька, компресія, узагальнення, адаптація, розширення, опущення, скорочення. Таким чином, переважає використання прийомів прямого перекладу, запозичень і кальки, які традиційно використовуються для передачі технічної лексики. Переклад видається прямим і еквівалентним, отже, ближчим до вихідного тексту, кількість застосованих трансформацій є незначною. Однак подекуди це призводить до певних втрат у перекладі. Можна також зробити висновок, що успішне використання перекладацьких стратегій в поєднанні з глибоким розумінням вихідного тексту й різноманітних лінгвістичних і позамовних факторів може значно сприяти еквівалентності та адекватності перекладу.