АВТЕНТИЧНИЙ ПОЕТИЧНИЙ ТЕКСТ ЯК ОБ’ЄКТ КУЛЬТУРИ ТА ІНШОМОВНОЇ ЛІНГВОДИДАКТИКИ

Анотація

У статті досліджено автентичний поетичний текст як об’єкт культури та іншомовної лінгводидактики. Відзначено, що змістом формування лінгвосоціокультурної компетенції як складової іншомовної комунікативної компетенції філолога повинно стати не лише ознайомлення з визначними фактами культури та мистецтва у рамках країнознавства, але й вивчення найвидатніших текстів культури, якими постають шедеври літератури і поезії. Акцентовано увагу на тому, що ‘’інформативна конденсованість” та “гіперсемантичність’’, а також концептуальність, емоційність, образність, ритмічність, мелодійність та милозвучність зумовлюють невичерпні естетичні, пізнавальні, комунікативні, особистісно-ціннісні, мнемонічні, виховні та навчальні можливості автентичного поетичного тексту. Виділено головний предмет поезії – це зображення людини; її внутрішнього світу, її думок про навколишній світ і життя в ньому, її ставлення до людей, природи і суспільства, емоцій, почуттів і переживань людської душі. Описуючи події та явища повсякденного життя людини, порушуючи його психологічні, етичні, естетичні, ідеологічні, філософські, духовні та інші проблеми, виражаючи ставлення до них поета як мислителя і гуманіста, поезія, у такий спосіб, по- перше, демонструє їх вирішення, і, по- друге, виконує свою пізнавально-інформаційну функцію. Це служить збагаченню соціокультурологічного досвіду людини; її духовному, моральному та інтелектуальному вдосконаленню. характеризовано комунікативні, аксіологічні, когнітивні, інформаційні, культуроносні, смислотворні функції поетичного тексту. Доведено ефективність використання шедеврів іншомовної художньої літератури і поезії під час формування іншомовної комунікативної компетенції у студентів-філологів на старшому ступені навчання.