ВІДТВОРЕННЯ ЗАЙМЕННИКІВ ЯК МАРКЕРІВ НЕОЗНАЧЕНОСТІ В ДВОМОВНОМУ ПАРАЛЕЛЬНОМУ КОРПУСІ: ЗІСТАВНИЙ АСПЕКТ

Анотація

Стаття продовжує низку публікацій, присвячених застосуванню корпусного методу для дослідження перекладацьких трансформацій у зіставному аспекті. Авторка розглядає неозначені займенники у паралельному корпусі текстів (англо-українська ­мовна пара) та з’ясовує специфіку прийомів їх відтворення українською мовою. Паралельні корпуси містять палітру стратегій, застосованих перекладачами, а також репертуари перекладацьких еквівалентів з урахуванням прикладів їх контекстуального вживання, становлячи цінне джерело для контрастивних міжмовних досліджень. Займенники класифікують за системою граматичних ознак, відповідних морфологічних та функціонально-семантичних категорій. Зазвичай неозначені займенники вказують на невідому чи неозначену особу, предмет, ознаку чи їх відсутність. У ході дослідження з’ясовано, що варіативність перекладу досліджуваної мовної одиниці залежить, зокрема, від категорій поділу неозначених займенників за семантично-структурними аспектами та їх функціональністю в межах конкретного фрагмента тексту й контексту в цілому на матеріалі корпусу паралельних текстів. Дослідження виявило високий показник застосованості двох перекладацьких трансформацій – прийому ­логічного/смислового розвитку та диференціації значення. Перекладацька трансформація компенсації втрат у процесі перекладу не була використана, що можна пояснити ізоморфними властивостями неозначених займенників – подібністю перекладних еквівалентів в українській мові чи аналогічних відповідників для вираження категорії неозначеності. Мотивовані виключно мовними факторами, неозначені займенники демонструють високий рівень взаємоперекладності, не потребують додаткового уточнення ­контексту й можуть бути компенсовані іншими перекладацькими трансформаціями.