ДІАЛОГ КУЛЬТУР ТА ЙОГО РЕАЛІЗАЦІЯ ПРИ ВИКЛАДАННІ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ В УКРАЇНСЬКИХ ВИШАХ

Анотація

Стаття присвячена загальнотеоретичним та прикладним аспектам феномену діалогу культур. Автор розглядає проблеми понятійної ідентифікації діалогу культур та міжкультурного діалогу, відзначає, що дане явище може існувати у синхронному та діахронному вимірах. Характерні прикмети діалогу культур автор вбачає у взаємодії і впливі різних історичних і сучасних культур. У статті відзначено, що діалог культур є складним, багатогранним феноменом. Він виникає як філософська концепція, а в проблемному полі лінгвістики функціонує як науково-методологічний та лінгвометодичний принцип. У статті наголошено, що одним з майданчиків для реалізації міжкультурного діалогу на сучасному етапі є освітній простір України, а основні вектори розгортання діалогу культур в процесі вивчення німецької мови пов’язані насамперед з лінгвокраїнознавством та перекладознавством. На підставі аналізу німецьких сталих виразів автор показує значення обізнаності з фактами культури німецького народу, закарбованими в етнолінгвомаркерах фразеологічних одиниць для правильної інтерпретації змісту фразеологізмів і формування міжкультурної компетенції студентів. Автор наголошує на необхідності використання автентичних навчальних матеріалів та інтерактивних методів і форм навчання задля успішної реалізації діалогу культур як лінгвометодичного принципу. У статті зроблено висновок про те, що реалізація діалогу культур є підґрунтям для формування міжкультурної компетенції майбутніх фахівців у галузі німецької мови. Завдяки застосуванню цього принципу в процесі викладання німецької мови у виші відбувається розширення лінгвокраїнознавчого бекграунду студентів, збагачення їх відомостями про ціннісні пріоритети народу, мова якого вивчається, а також оволодіння «правилами» успішної міжкультурної комунікації.