ПАРЕМІОЛОГІЙНІ ОДИНИЦІ В СУЧАСНОМУ ГАЗЕТНОМУ ДИСКУРСІ УКРАЇНИ ВОЄННОГО ПЕРІОДУ: ПРАГМАТИЧНИЙ ЕФЕКТ
Ключові слова:
газетний дискурс, пареміологійні одиниці, паремії, газетний текст, воєнний періодАнотація
Актуальність дослідження лінгвоодиниць паремії в газетному українськомовному дискурсі не викликає сумніву, адже ця тема малодосліджена в наукових доробках мовознавців. Газетний дискурс у нашому дослідженні інтерпретуємо як складний ментальний і соціокультурний феномен, прагматичний за своїми експресивними репрезентаціями, складний за змістом і структурою побудови у зв’язку з потребою віддзеркалити інформацію щодо повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України. Сучасний газетний текст воєнного періоду – це яскравий репрезентант використання пареміологійних одиниць, які свідчать про надзвичайно експресивну атмосферу в інформаційному просторі й експлікують національні потенції та самобутність рідної мови. Вагомою рисою активізації паремії в публіцистиці є те, що сучасний газетний текст стає більше читабельним, гармонійним, етномаркованим, атрактивним, із яскравими експресивними семантико-стилістичними відтінками оцінності, спирається на народні фразеологійні тренди українців задля увиразнення дійсності. У нашому дослідженні паремії осмислюємо як лінгвістичні одиниці з прагматичним ефектом, які формують функційно-продуктивне джерело висловлень для невгамовних емоцій, хвилювань і потрясінь, найбільш повно відображають трагізм сучасних реалій війни, увиразнюють позитивну чи негативну соціальну/авторську оцінку зображуваних подій. Пареміологійні одиниці – це потужні ретранслятори національної культури, у них закладено генетичний код народу, етносу, нації, тому журналісти використовують паремійний матеріал як ефективний спосіб риторичної аргументації, авторитетне джерело народної мудрості, щоб остаточно переконати авдиторію, емоційно вразити її, змусити повірити й довіряти автору. Доведено, що паремійний масив у газетних текстах забезпечує успішність комунікативного акту, адже сприяє процесу ментального кодування й декодування інформації, нівелюванню комунікаційних бар’єрів, популяризації української культури й увиразненню інтелектуальної думки. Газетний дискурс воєнного періоду постає яскравим репрезентантом ментальності й надпотужним джерелом трансляції національного коду українського етносу.
