ЕМОЦІЇ У КОНТЕКСТІ ПРОБЛЕМНОГО ПОЛЯ КОГНІТИВНО-ДИСКУРСНОЇ МОВОЗНАВЧОЇ ПАРАДИГМИ ТА АНТРОПОЗОРІЄНТОВАНОЇ ЛІНГВОДИДАКТИКИ
Ключові слова:
комунікативна поведінка, мовленнєва ситуація, ефективна комунікація, емоції, вербалізація емоцій, емотивний потенціал мовних одиниць, емотивна компетенція мовної особистості, лінгвокультурна спільнота, емотивно коректні тексти, емотіологіяАнотація
У статті схарактеризовано емоції як мотиваційну основу пізнавальної і комунікативної діяльності людини та потужний регулятор формування прагматики висловлювання. Фокус лінгвістичного опису емоцій, зосереджений на з’ясуванні механізму реалізації емотивного потенціалу одиниць мови та формуванні емоційних прирощень до їх мовної семантики у контексті певної лінгвокультури, уможливлює вивчення емоційних смислів, які транслює мовна особистість за допомогою мови, та створення ефективної методики формування її емотивної компетенції.
Cучасна лінгвістична концепція емоцій сфокусувалася у проблемному полі емотіології (лінгвістики емоцій), що вивчає типологію емотивних знаків-фіксаторів різних емоцій та національно-культурну специфіку їх презентації. Прагматика ж опису й вираження емоцій визначила місце емотіології у прагмалінгвістичній та комунікативно-діяльнісній парадигмах. У зв’язку з цим автор обґрунтовує доцільність формування професійної комунікативної компетенції філолога на емоційно-ціннісних засадах, що орієнтують його на емотивно здорову комунікативну взаємодію й гармонізацію життєдіяльності, та поділяє міркування науковців щодо визначення таких основних критеріїв сформованості емотивної компетенції мовної особистості, як уміння породжувати емотивно коректні тексти та адекватно сприймати емоційні домінанти висловлювань співрозмовника.
Проаналізувавши зміст підручників, навчальних посібників та збірників вправ і завдань із традиційних мовознавчих дисциплін для здобувачів вищої освіти філологічних спеціальностей ЗВО, автор дійшов висновку, що мова в них презентована як семіотична система, у зв’язку з чим представив міркування щодо місця емотіології у професійному становленні філолога.