ІНТОНАЦІЯ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА МОВЛЕННЄВЕ СПІЛКУВАННЯ
Ключові слова:
інтонація, мовленнєве спілкування, мелодика мовлення, інтенсивність, пауза, темп мовлення, голосовий тембр, експериментально-фонетичні дослідженняАнотація
Статтю спрямовано на вивчення інтонації та її впливу на мовленнєве спілкування. Зазначається увага мовознавців, що інтонація відіграє найважливішу роль у процесі мовленнєвого спілкування та у кожній мові має свої особливості. Аналіз досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених з теорії й практики лінгвістичних дисциплін з’ясував, що більшість дослідників розглядає інтонацію як звуковий засіб організації смислової інформації та емоційно – експресивне оформлення мовленнєвого спілкування. Інтонація й звуки мовлення сьогодні набувають нової значущості з огляду на різноманіття мов, діалектів, ідіолектів, етнолектів, соціолектів тощо. Встановлено, що інтонація має складну структуру та будову й для неї характерно: оформлювання висловлювань в одне ціле, тобто сприяти формуванню сприйняття змісту певного мовленнєвого спілкування та розкривати підтекст висловлювання, передаючи інформацію, яка не виражена словами; інтенсивність – сила голосу; темп – ступінь швидкості та повільності мовлення; забарвлення інтонації надає тембр голосу; паузи (зупинки мовлення), чим довша зупинка, тим для вираження думки вагомішою є пауза.
Звернуто увагу на те, що вивчення мови є результатом взаємодії мови і культури між представниками різних національностей й мов, та наголошується на необхідності врахування нейрофізіологічних, психічних, антропометричних особливостях людини, а також на економічні, соціальні особливості, які впливають на мовленнєве спілкування. Встановлено, що сьогодні мовленнєва інтонаційна компетентність освічених людей прагне використовувати передову інноваційну форму в мовленнєвім спілкуванні і властива будь-якому висловлюванню та виражає різні його емоційні відтінки.
