ТИПОВІ ЛЕКСИЧНІ ПОМИЛКИ ЯК НЕГАТИВНИЙ ФАКТОР ЕФЕКТИВНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ТУРИЗМУ ТА СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Ключові слова:
мовлення, лексична помилка, професійна сфера, типові помилки, комунікація, комунікативна діяльність, туризм, соціальне забезпеченняАнотація
Окреслено питання типових лексичних помилок, які негативно позначаються на ефективності комунікативної діяльності фахівців у сфері туризму та соціального забезпечення. Поряд з порушенням інших норм сучасної української мови вживання лексичних помилок є найчастотнішим явищем у мовленні майбутніх фахівців у сфері туризму та соціального забезпечення. Зазначені лексичні помилки майбутніх фахівців у сфері туризму та соціального забезпечення збіднюють їхнє мовлення, негативно впливають на формування компетенцій фахівців, на створення суб’єкт-суб’єктних зв’язків між комунікантами та псує імідж не лише майбутнього фахівця, а й установи чи організації, в якій працює такий фахівець, адже це є виявом низького рівня мовної культури. Визначено найбільш використовувані порушення на лексичному рівні сучасної української літературної мови. Сформульовано та подано рекомендації щодо подолання часто вживаних помилок у комунікативній діяльності фахівців у сфері туризму та соціального забезпечення: не поєднувати кілька стилів мовлення; читати / переглядати / слухати україномовний контент у відповідній галузі; слідкувати за правильністю вживання слів, які належать до фахової лексики; не використовувати терміни, що не знайомі, або ті, що мають специфічне значення в певній галузі; працювати над розширенням словникового запасу: що більше слів знає людина, то менше допускатимете лексичних помилок у тексті; робити нотатки з власними лексичними помилками, з метою їх усунення; запровадити обов’язкові практичні тренінги, які дозволять наочно розглядати типові помилки у мовленні і вправлятися у правильному мовленні в ситуаціях, наближених до реальних; слідкувати за використанням сучасних норм літературної мови та комунікативних якісних ознак культури мови у власному мовленні. Одним із пріоритетних завдань є подолання низького рівня мовної культури, викорінення лексичних помилок із активного словникового запасу фахівця у відповідній сфері, а також підвищення рівня володіння сучасною українською мовою серед фахівців у сфері туризму та соціального забезпечення, з метою розвитку в них системних знань мови, її норм, правил та закономірностей функціонування в цих сферах професійної діяльності, оскільки вживання саме лексичних помилок у мовлення фахівців у сфері туризму та соціального забезпечення є негативним фактором їхньої ефективної комунікативної діяльності.
