РОЛЬ ФЕМІНІТИВІВ: ВИТОКИ ТА РЕАЛІЇ СЬОГОДЕННЯ
Ключові слова:
фемінітиви, фемінітивізація, Український правопис, Харківський правопис, Закон України «Про засади функціонування державної мови», «Класифікатор професій ДК 003: 2010»Анотація
У статті розглянуто витоки фемінітивів. Фемінітиви – не нове явище в українській мові. Хоча фемінітиви сягають дописемних часів, реальне їх функціонування знайшло всій вияв у писемних пам’ятках. Поодинокі випадки вживання фемінітивів виявлено в «Повісті минулих літ». Переважно це використання суфікса -ниц(я). Досить яскравим фактом на підтвердження фемітивізації є «Галицько-Волинський літопис». Саме в цій пам’ятці простежується перевага у використанні суфікса -к- при творенні фемінітива. Варто зауважити, що фемінітиви не створюють нових назв, а лише суфікси, за допомогою яких можна утворити жіночі назви посад і професій. Загалом фемітивізація як суспільне явище походить зі слов’янських діалектів, згодом утворила міцну основу для формування і розвитку фемінітивів як окремої категорії. Визначено їхню роль та стан. Перевагою щодо використання фемінітивів є те, що вони розширюють активний словниковий запас, увиразнюють нашу мову, є автентичним українським виразником, а головне – чоловіча форма слів не ототожнюється з жіночою формою, посилюють роль жінки в офіційній сфері підкреслює її активну роль поряд з чоловіком.
