ФУНКЦІЙНО-СТИЛІСТИЧНІ Й КОМУНІКАТИВНІ ОСОБЛИВОСТІ УКРАЇНСЬКОМОВНОГО ГАЗЕТНОГО ТЕКСТУ ВОЄННОГО ПЕРІОДУ

Анотація

Статтю присвячено дослідженню функційно-стилістичних особливостей українськомовного газетного тексту воєнного ­періоду. Наголошено, що газетному тексту в медіадискурсі властива сукупність лінгвальних і екстралінгвальних чинників, чітко виражена прагматична спрямованість і зорієнтованість за своїм задумом від комуніканта на реципієнта. Проаналізовано та доведено, що сучасний газетний текст є функційно неоднорідним, він поєднує елементи художнього, наукового, публіцистичного, офіційно-ділового та розмовного стилів із домінуванням публіцистичної лексики. Газетна комунікація періоду повномасштабного російського вторгнення на територію незалежної України є вагомим елементом медіаландшафту та не лише забезпечує передавання інформації, а й формує громадську думку та створює ефективну платформу для діалогу й обміну ідеями. Синергія експресії і стандарту стає домінантним стилістичним прийомом журналістських висловлювань, адже прагнення до переконання читачів вимагає все нових і нових лінгвістичних засобів креативу, щоб досягнути персуазивного ефекту. Мова засобів масової комунікації воєнного періоду багатоголоса, образна, експресивна й афористична. Лексика війни має яскраво виражене емоційно-експресивне забарвлення, містить і відповідну професійну термінологію, і розмовні, просторічні та навіть жаргонні елементи. Синтаксис газетних текстів теж має свої характеристики, пов’язані з активним уживанням емоційних й експресивно забарвлених ­конструкцій: окличних і питальних речень, риторичних питань, вигуків, звертань і повторів. Адже неочікуване й жорстоке вторгнення російської федерації збурило народ України й усю світову спільноту. Газетний дискурс відіграє суттєву роль у сприйнятті й розумінні воєнних подій і формуванні певної лінгвополітичної культури суспільства.