ПЛЮРИЦЕНТРИЧНА НІМЕЦЬКА МОВА І НЕДОМІНАНТНІ НАЦІОНАЛЬНО-ДЕРЖАВНІ ВАРІАНТИ. КВАНТИТАТИВНО-ЕМПІРИЧНІ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНО-ПРИКЛАДНІ АСПЕКТИ ФРАЗЕОЛОГІЇ

Анотація

У статті проаналізовано фразеологічні одиниці недомінантних національно-державних варіантів стандартної літературної плюрицентричної німецької мови. Досліджено історичні етапи теоретичного осмислення проблеми та виявлено вузькі місця та недоліки трактування даного явища у науковій літературі. Виділено проблеми у доборі та емпіричному аналізі мовного матеріалу і його лексикографічній кодифікації. За основу взято авторську концепцію недомінантних типів національно-державного варіювання стандартної літературної мови, для його відмежування від вузькорегіонального, діатопічно-діалектного, ненормативно-девіантного. Запропоновано класифікацію фразеологічних варіантів на повні національні варіанти (фразеологічні австріацизми і гельветизми par excellence), повні регіональні варіанти, регіональні напівваріанти Люксембургу, Ліхтенштейну, Південного ­Тіролю, Східної Бельгії, Ельзасу та Лотарингії, кластерні варіанти. На основі лексикографічної вибірки здійснено спробу верифікувати і уточнити за допомогою опитування інформантів та кількісного корпусного пошуку лексикографічні та текстуальні відомості з метою більш адекватного опису німецького ідіоматичного тезаурусу поза межами ФРН. На основі результатів експерименту виділено «чисті» австріацизми та гельветизми, аналогово-синонімічні та кластерні ідіоматичні одиниці. У їх складі за результатми кількісного аналізу диференційовано системно-узуалізовані, оказіональні та архаїзовані фразеологізми та сформульовано гіпотезу про можливі чинники процесів функціонування досліджуваних мовних одиниць у сучасному німецькомовному комунікативному просторі. Емпірично верифіковано гіпотезу про принципову дивергентність державних кордонів та мовних ареалів і особливий тип національно-державного мовного стандартно-нормативного варіювання, яке потребує постійно оновлюваної кодифікації.