ФРОНТИР І ТРАНСФОРМАЦІЯ ГЕРОЯ В РОМАНІ УЛАСА САМЧУКА «КУДИ ТЕЧЕ ТА РІЧКА»

Анотація

У статті досліджується роман Уласа Самчука «Куди тече та річка» як зразок фронтирної прози, в якій простір, ідентичність та моральна свідомість героя формуються в умовах перехідного стану. Простір Волині в романі виступає не лише ­географічною, а й символічною межею між традиційним і модерним світами. Простежено, як фронтир впливає на трансформацію героя: через мовні, моральні та просторові конфлікти, через переїзд, а також через предмети дому – піч, скриню, хату – як маркери первинної ідентичності. Розглянуто тему війни як майбутнього фронтиру, який присутній у свідомості персонажів ще до її початку. Володька змальовується як герой на межі – між селом і містом, між дитинством і дорослістю, між мовами, цінностями, системами. Особлива увага приділена внутрішньому фронтиру героя – його моральним виборам, кризі ідентичності, розчиненні зв’язку з родом. Доведено, що роман Самчука моделює не статичний образ героя, а процес становлення суб’єкта у фронтирному середовищі, що робить твір релевантним у сучасному літературознавчому дискурсі.