МОВНА ІНТЕРФЕРЕНЦІЯ ЯК ВИКЛИК У ПІДГОТОВЦІ ПЕРЕКЛАДАЧІВ: ЛЕКСИЧНІ ПОМИЛКИ ТА МЕТОДИ ЇХ КОРЕКЦІЇ
Ключові слова:
інтерференція, лексика, фразеологія, калька, інтерферема, модифікаційна інтерференція, субституційна інтерференція, семантикаАнотація
У статті розглянуто проблему мовної інтерференції як виклик у підготовці студентів-перекладачів в Україні. Наголошено, що білінгвізм здобувачів освіти формується переважно під впливом російськомовного середовища, що призводить до системних лексичних і фразеологічних помилок у мовленні та перекладі. Особливу увагу приділено типовим проявам інтерференції: калькуванню, модифікаційній та субституційній взаємодії з мовою-джерелом, а також появі стійких порушень, що виходять за межі двомовності. Стаття акцентує на необхідності спеціально спрямованої методики навчання, яка не лише формує перекладацькі навички, а й системно долає наслідки інтерференції. Описано авторський досвід корекції мовних відхилень у навчальному процесі за допомогою вправ на зіставлення лексики, розпізнавання інтерференційних слів і сполук, редагування текстів із навмисними помилками та використання електронних словників. Висвітлено потенціал сучасних цифрових інструментів – мовних корпусів, електронних словників, систем автоматизованого перекладу та засобів штучного інтелекту – для підвищення ефективності навчання та формування мовної компетентності майбутніх перекладачів. Окремо зазначено про можливість обмеженого використання штучного інтелекту в редагуванні та перекладі через недостатню якість матеріалів українською мовою та потребу експертної оцінки результатів. Підкреслено значення розвитку мовної уважності, свідомого вибору нормативних засобів і формування чуття до стилістичних та семантичних відтінків слів як запоруки професіоналізму перекладачів. Перспективи подальших досліджень пов’язані з інтеграцією інструментів штучного інтелекту в навчальний процес, створенням дистанційних курсів та комплексних навчально-методичних посібників для подолання різних типів мовної інтерференції.
