ПОДОРОЖ У ДИТИНСТВО КРІЗЬ СМАКИ, ЗАПАХИ, ЗВУКИ ТА КОЛЬОРИ: РОМАН Д. ЛАФЕPР’ЄРА “ЗАПАХ КАВИ”
Ключові слова:
автобіографічність, роман, дитинство-як-радість, колір, звук, густатив, сапоритивАнотація
Стаття присвячена дослідженню роману “Запах кави” Д. Лаферр’єра з метою продемонструвати дискурс дитинства-як-радості. Кольорово-ольфативно-звукова поетика тексту показує, як реалізується особлива художня авторська інтенція у сентиментально-гумористичному чи ностальгійно-поетичному коді відповідно до його дитячого спогаду. У статті проаналізовані кольористика, густативи і сапоритиви, оскільки вони функціонують як маркер радісного дитинства персонажа-автора. У такий спосіб письменник увиразнює певний психо-емоційний стан дитини. Мета Д. Лаферр’єра – засобом мозаїчних міні-замальовок з життя у Гаїті показати атмосферу щасливого дитинства як мистецтва жити насолоджуючись, дегустуючи, смакуючи навколишній світ, що надає сенсу життю дорослої людини у майбутньому, ставши основою формування особистісної ідентичності. Стаття послідовно доводить тезу про те, що роман “Запах кави” Д. Лаферр’єра несе позитивний посил і загалом виконує важливу дидактичну життєстверджуючу функцію, демонструючи дискурс дитинства-як-радості. Нарація від першої особи, а саме персонажа-дитини (розуміємо самого Д. Лаферр’єра) надає оповіді ліричності та достовірності. Цей роман написаний на пошану головній людині у дитинстві Д. Лаферр’єра – бабусі Да, що уособлює родинність, мудрість, турботу і любов. Її моральні принципи та настанови стануть орієнтиром у подальшому житті для Д. Лаферр’єра. Визначені складові радості дитинства, а це гра у футбол, ігри з товаришами, звук дощу і жовте плаття Вави. Мрія про червоний велосипед (атрибут дитинства) асоціюється із видужанням для хворого хлопчика. Встановлено, що запахом щасливого дитинства стає запах кави.
