АЛЮЗІЯ У П’ЄСАХ С. БЕККЕТА «ЧЕКАЮЧИ НА ГОДО» ТА «КІНЕЦЬ ГРИ»

Анотація

У статті розглянуто використання С. Беккетом алюзії у своїх ранніх п’єсах «Чекаючи на Годо» та «Кінець Гри». Оскільки основним читачем беккетівських п’єс є читач-інтелектуал, центральним стилістичним прийомом є алюзія, яка розрахована на обізнаності читача у Біблії. У п’єсах, які аналізуються у статті, домінує біблійна алюзія – як експліцитна, так і імпліцитна. Структура алюзії є різноманітною – від одного слова чи короткої фрази до цілого речення. Часто у складі алюзії присутні стилістичні прийоми – риторичне запитання, паралельні конструкції, відокремлення, епітет, морфологічний повтор, метафора та різноманітні графічні засоби. Окрім цитат та образів з Біблії, тексти дуже широко наповнені біблійною лексикою.