МІЖКУЛЬТУРНА КОМУНІКАЦІЯ В ЕСЕЇСТИЦІ ВАСИЛЯ МАХНА
Ключові слова:
міжкультурна комунікація, імагологія, «своє/інше», гетерообраз, есеїстика, інтертекст, культура, стереотипАнотація
У статті за допомогою імагологічного методу досліджено явище міжкультурної комунікації в есеїстиці українського письменника Василя Махна, способи її вираження й текстової репрезентації в творах автора. Проблема міжкультурної комунікації в останні десятиліття набуває актуальності в літературознавчій науковій думці у зв’язку з явищами глобалізації, зокрема й у контексті імагологічних студій, що зосереджені на протиставленні «свого» й «чужого». У цій науковій розвідці проаналізовано функціювання моделей міжкультурної комунікації в текстовій репрезентації автора, виділено основні з них, осмислено способи взаємодій між представниками різних етнічних груп і культурних середовищ під час обміну повідомленнями. У статті також приділено увагу дослідженню мультикультурного простору пограниччя в есеях Василя Махна, де стираються межі між «своїм» і «чужим», а відповідно й міжкультурна комунікація виражена яскравіше й концентрованіше. Доведено, що в умовах багатоголосся різних етносів процес комунікації, окрім інтеграції в культури одне одного, може мати ще й деструктивний характер, підтвердженням чому слугують війни, винищення однієї нації іншою. У статті також досліджено комунікацію письменника як представника українського етнотипу з гетерообразами та культурами «інших», де обмін повідомленнями має доволі суб’єктивне авторське сприйняття. У розвідці з’ясовано питання інтертекстуальної міжкультурної комунікації, виникнення стереотипів та їх руйнації внаслідок взаємодії різних етносів і культурних середовищ. Окрім того, наукова студія зосереджена на авторському сприйнятті світу крізь проблему міжкультурної комунікації.