СИМВОЛЬНІ ЗНАЧЕННЯ КОМПОНЕНТІВ-ОСТЕОНІМІВ У СТРУКТУРІ ДІАЛЕКТНИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ (НА МАТЕРІАЛІ ГОВІРКИ СЕЛА РУСЬКІ КОМАРІВЦІ УЖГОРОДСЬКОГО РАЙОНУ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ)
Ключові слова:
фразеологізм, соматизм, остеонім, символьне значення, етнокультурна інформація, говірка села Руські КомарівціАнотація
Статтю присвячено дослідженню символьних значень та етнокультурного змісту фразеологізмів із компонентами-остеонімами, що слугують засобом вивчення національної специфіки фразеологічного складу мови. З’ясовано, що репертуар остеонімів у говірці с. Руські Комарівці Ужгородського району Закарпатської області характеризується наявністю типових одиниць на позначення кісткової системи організму, фразеопродуктивність демонструють такі традиційні номени, як кус′т′á, кýстка, кýсточка, реибрό, хреибéт, плеичé. Остеоніми як складники фразем мають негативне символьне забарвлення: кістки як основа людського тіла асоціюються в говірковому мовленні перш за все з базовою та визначальною формою існування людини, сприймаються як індикатор-мірило фізичного стану, мовленнєвих здібностей, реалізують символьну завантаженість, пов’язану зі смертю; символьні функції остеоніма рéбра також характеризуються негативною оцінністю; хребет є кваліфікатором фізичного стану людини, асоціюється з тяжкою працею, стражданнями, хоча й водночас може символізувати негативні якості людини; остеонімічні компоненти плече́, спи́на характеризують фізичний, духовний та інтелектуальний потенціал людини, слугують репрезентантом її емоційного стану, негативних проявів у взаєминах з іншими тощо. З’ясовано, що етнокультурна специфіка соматичних фразеологізмів проявляється не лише через особливості символьного наповнення, але й через структурну будову фраземи, появу додаткових значень чи семантичних модифікацій. Зроблено висновки, що остеоніми у структурі фразеологізмів говірки села Руські Комарівці є репрезентантами етнокультурної інформації й традиційно мають негативну символічну завантаженість.
