ПОХІДНІ ДІЄСЛОВА – АКТИВНІ ЛЕКСИЧНІ ОДИНИЦІ ДЛЯ ЗВ’ЯЗНОСТІ ТЕКСТУ

Анотація

У статті проаналізовано семантику похідних дієслів з невідокремлюваним префіксом ver- у художньому тексті, адже ­похідне слово має можливість відображати чи описувати ситуацію із необхідним ступенем повноти, точності, детальності. Деривати у формально-семантичній структурі тексту забезпечують семантичну компресію, що криється у їх здатності ­виражати семантику, співмірну зі значенням синтаксичних одиниць, а також граматичну перекатегоризацію ознакових значень, що уможливлює для них нові комунікативні функції. Похідне слово, порівняно з простим, непохідним, вносить більше інформації через свою вмотивованість, через наявність у ньому додаткового компонента, який саме несе цю інформацію. Комплексний ­характер значення словотвірних одиниць, семантико-функціональна кореляція більшості похідних слів із відповідними синтаксичними структурами зумовлюють можливість і необхідність використання вторинних найменувань. Постійне поповнення лексики тієї чи іншої мови похідними словами є придатним матеріалом для вивчення шляхів функціонування мови, її зв’язку з розвитком суспільства. Особливо широкі перспективи відкриває вивчення семантичної структури у контексті нового похідного слова, яке здатне фіксувати безпосередній акт словотворення, а також інтерпретувати вжите у ньому новоутворення. Будь-який текст відображає послідовність номінативних одиниць, зокрема похідних слів. У тексті словотвірна одиниця отримує стимул для розкриття своїх дериваційних можливостей, оскільки текст є тим середовищем, у якому народжується слово, то саме в ньому можна визначити етапи природного процесу утворення похідних одиниць. Властивість похідного дієслова засобами однієї лексеми передавати інформацію, яка рівнозначна із семантикою синтаксичної конструкції, може ставати визначальною у змістовій організації тексту.