МУЗИКАЛІЗАЦІЯ “НОКТЮРНУ B-MOLL” Ю. КОСАЧА ТА “СПРАГИ МУЗИКИ” В. ПЕТРОВА (ДОМОНТОВИЧА)
Ключові слова:
музикалізація, ноктюрн, потік свідомості, непряма мова, невласне пряма моваАнотація
Стаття присвячена дослідженню явища музикалізації двох новел: “Ноктюрн b-moll” Ю. Косача та “Спрага музики” В. Петрова (Домонтовича). Відзначено, що обидва досліджені автори стали засновниками мистецького українського руху (МУРу). Це організація українських письменників-емігрантів, заснована у Німеччині 1945 року. Мала проза, що переважала у згаданий період, відрізнялася різноманітністю тем і художніх прийомів. Завдяки порівняльному аспекту визначено спільні та відмінні модерні тенденції. Серед них фрагментарність, розщеплення світу на зорові, у тому числі кольорові, графічні та запахові відчуття. Відзначена фіксація героями окремих деталей інтер’єру, одягу, зовнішності інших персонажів; метод кінонапливу. Серед лінгвістичних особливостей зустрічаємо у новелі Косача пряму мову та невласне пряму мову. У новелі Домонтовича переважає непряма мова. Приділено увагу визначенню джерел музичності творів зазначених авторів. Виділено способи відображення музики у творах. Розглянуті новели Косача та Домонтовича мають органічне поєднання музично-теоретичних позицій із поглядами письменників на літературу. Тенденція до музикалізації відображена у назві; у фрагментах, що інтерпретують слухання чи виконання музики, використано запозичені елементи “музичності” (у Домонтовича) та певному підтексті. У Косача музика формує дійсність, заміняє слова та вчинки, а також виражає емоції. Зроблено висновок, що однаковим в обох авторів є постійне обговорення музики. Зазначено ставлення до неї як чогось священного, сакрального, незбагненного до кінця людьми.