МОВНИЙ ПОРТРЕТ ПОЛЯКА В РОМАНІ «ВОГНЕМ І МЕЧЕМ» ГЕНРИКА СЕНКЕВИЧА

Анотація

У статті здійснено аналіз мовного образу поляка в художньому творі Генрика Сенкевича «Вогнем і мечем». Зафіксовано слововживання rycerz, żołnierze, kniaź, а також атрибутивні словосполучення wsławiony rycerz, prawdziwy rycerz, rycerz znamienity, najlepszym rycerzom, які розширюють художньо-образну парадигму змодельованого мовного образу. Досліджено нарощування смислової структури концепту поляк-лицар через цілий комплекс текстових конструкцій wielka sława rycerska, powagi rycerskiej, rycerski honor i sumienie, cnót rycerskich, honoru i wszystkich cnót rycerskich. Такі словосполучення, що вербалізують позитивну оцінку, у межах конкретного текстового оточення виступають маркерами морально-етичної та поведінкової характеристики. Виявлено, що у досліджуваному тексті до продуктивних засобів творення мовного портретування персонажів належать назви twarz, oblicze, oczy, wzrok. Актуалізація таких слів засвідчує показовий для мовомислення письменника прийом моделювання ­внутрішнього портрета людини через ознаки зовнішньої поведінки, конкретних дій. Спостережено характерну для індивідуального стилю прозаїка тональність образно-метафоричного художнього зображення внутрішнього світу людини, що зумовлює активізацію текстових структур із функціонально навантаженими лексемами серце, душа. У художньому творі Генрика ­Сенкевича такі абстрактні поняття являють собою «посудину, вмістилище», наповнювану почуттями, духовними переживаннями людини. У моделюванні душевно-емоційного стану персонажів активну роль відіграють експресеми емотивного змісту, зокрема, ті, що передають негативну експресію – strach, rozpacz. nienawiść, ból і под.
Зроблено висновок про те, що поняття лицарської честі, захисту батьківщини є стрижневими для розуміння філософії мовного образу поляка.