ПОЕТИЧНА МАПА Є. МАЛАНЮКА: ВОЛИНСЬКА ГЕТЕРОТОПІЯ

Анотація

Стаття розкриває образ історичної Волині у доробку Є. Маланюка, поетична творчість якого відома багатством літературного мапування. Своєрідність краю постає у віршах власне як гетеротопія, що для мандрівника-емігранта стала символом ­України, її історичних випробувань. У дослідженні проаналізовано вірші «Дума», «Володимерія», «Присвятні строфи», «Пожнив’я», «Воинське» та інші. Наголошено на сенсах нескореності, якими автор наділяє топоніми Кременець, Дубно, ­Остріг, Володимир, натомість патомонім Іква викликає у нього утопічні асоціації. Виокремлено іменний код Волині, знаковий для Є. ­Маланюка. Доведено тяжіння автора до міфотворення, оніричної сугестії, зображення простору за допомогою мілітарних образів, штрихів орнітологічного характеру.